Супер компреси при гаймориті: як правильно застосовувати розчин диоксидина

Гайморит – це досить поширене захворювання, яке може привести до появи вкрай неприємних симптомів. Одним з сильнодіючих препаратів, які допоможуть впоратися з цією недугою, є диоксидин. Засіб чудово бореться із запальними процесами в носових пазухах, однак підходити до його використання потрібно з особливою обережністю.

Ці краплі мають виражені антибактеріальні властивості. Вони легко справляються з коками, грамнегативними бактеріями, анаеробними мікроорганізмами і актиноміцетами. Ліки ефективно навіть у відношенні тих бактерій, які відрізняються стійкістю до решти антибіотиків.

дія препарату

Диоксидин – це сильне антисептичну речовину, яка має протимікробні властивості і відноситься до хіноксаліновому ряду. Завдяки дії активних компонентів вдається зруйнувати ДНК-нитки шкідливих мікроорганізмів, купірувати запальний процес і запустити відновлення. Але ставитися до застосування препарату слід вкрай обережно, оскільки він здатний привести до небажаних наслідків для здоров’я.

Препарат випускають у вигляді розчину. Також існує мазь диоксидин. Концентрація активного компонента може становити 0,5-1%. Лікування гаймориту диоксидином здійснюється за допомогою розчину, який готують в аптеці за рецептом лікаря. Також іноді виконуються компреси при гаймориті. Середня ціна на розчин диоксидина дорівнює 400 руб.

Діючою речовиною кошти є гідроксиметилхіноксиліндіоксид. Його отримують шляхом комбінування діоксиду з гідрокортизоном. Крім того, розчин диоксидина містить адреналін. При гострому протіканні синуситу спостерігається пошкодження слизової пазух. У цій ситуації засіб досить швидко проникає в осередок патології.

Основна речовина має сильні протимікробні властивості, справляється із запаленнями, а також відрізняється протиалергічні характеристиками. У поєднанні з діючими речовинами адреналін сприяє тонізації судин носа. За рахунок цього вдається домогтися зниження набряклості і зменшення продукування слизу.

Інструкція по застосуванню диоксидина при гаймориті наводить такі показання до використання препарату:

  • гнійний риніт;
  • ускладнення алергічного нежитю;
  • гнійна форма гаймориту;
  • загроза потрапляння інфекції при травматичних ушкоджень носа;
  • проведення операцій в порожнині носа.

Особливості застосування диоксидина

Засіб можна використовувати при різних запальних процесах, включаючи риніт і гайморит. Особливості застосування диоксидина полягає в тому, що для промивання пазух застосовують 1% розчин речовини. Для проведення процедури зазвичай потрібно 10-50 мл засобу. Важливо пам’ятати, що максимальний обсяг розчину не може перевищувати 70 мл.

Зазвичай для того щоб промити пазухи, достатньо 50 мл кошти – по 25 мл в кожен хід. Процедура повинна проводитися 1 раз на добу. Лікування може тривати досить довго – до 3 тижнів. У запущених випадках можлива і більш тривала терапія. При розвитку хронічної форми гаймориту застосовують повторні промивання. Їх роблять через 4-6 тижнів після первинної терапії.

Перед тим як застосовувати диоксидин при гаймориті, потрібно проконтролювати чистоту носового дихання – воно обов’язково повинно бути вільним. При закладеності слід використовувати судинозвужувальні краплі перед проведенням процедури.

Добову норму препарату потрібно розділити на кілька частин. Диоксидин при гаймориті застосовується кілька разів на добу – зазвичай 3-5. Стандартний курс лікування зазвичай не перевищує 1 тижня.

Протипоказання

Антибіотик диоксидин заборонено застосовувати в таких випадках:

  • вік до 12 років;
  • наявність хронічних патологій нирок;
  • недостатність надниркових залоз;
  • індивідуальна непереносимість інгредієнтів кошти.

Важливо враховувати, що диоксидин для вагітних категорично протипоказаний. Це ж обмеження відноситься і до періоду грудного вигодовування.

Всі протипоказання до використання засобу зумовлені токсичним ефектом препарату. Однак іноді лікарі нехтують заборонами. Іноді препарат виписують дітям. Однак застосовувати його можна виключно в уязикх стаціонару під суворим лікарським наглядом.

Побічна дія

Щоб оцінити індивідуальну переносимість складових ліки, потрібно стежити за реакцією протягом 3-6 годин після першого використання. Побічні дії диоксидина включають таке:

  1. Підвищена температура.
  2. Головні болі.
  3. Розвиток алергії.
  4. Судомний синдром.
  5. Озноб.

При виникненні хоча б одного з перерахованих станів потрібно терміново звернутися до лікаря. Побічні ефекти можуть говорити про вибір неправильного дозування, яка потребує негайної корекції.

Взаємодія з іншими препаратами

Диоксидин від гаймориту цілком можна комбінувати з іншими антибактеріальними засобами. Препарат добре поєднується з аміноглікозидами і фторхінологамі. Його можна застосовувати в комбінації з ванкоміцином або бета-лактамами.

Сьогодні немає перевіреної інформації щодо негативних наслідків поєднання диоксидина з іншими лікарськими речовинами. При проведенні лікування дуже важливо паралельно приймати антигістамінні засоби і препарати кальцію.


Диоксидин – це досить ефективний засіб, який часто застосовується для лікування гаймориту та інших уражень носової порожнини. Щоб справитися з цією недугою, слід чітко виконувати всі рекомендації фахівця. Важливо враховувати, що диоксидин має виражену токсичну дію на організм, а тому його потрібно використовувати з великою обережністю.